Програма для загальносвітніх навчальних закладів



страница1/6
Дата09.08.2018
Размер0.9 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Болгарська мова

5-9 класи

Програма для загальносвітніх навчальних закладів

з украінською мовою навчання

2012

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма з дисципліни „Болгарська мова” розроблена для учнів 5-9 класів загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання, в яких вивчається болгарська мова, як предмет. Програма побудована на принципах наступності та перспективності, з урахуванням досягнень учнів в опануванні болгарської мови у початкових класах. Зміст навчальної програми укладено згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти та урахуванням державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Викладання болгарської мови в загальноосвітніх школах з контингентом учнів болгарського етнічного походження здійснюється у взаємозв’язку з вивченням державної мови України. Опанування болгарської літературної мови сприяє поглибленню в учнів знань болгарської культури, розширенню їх можливостей у засвоєнні українських та світових культурних цінностей, підвищенню їх загальної культури.

Програма спрямована на досягнення сукупності суттєвих комунікативних властивостей, які відповідають сучасним вимогам суспільства та потребам особистості: сприйняття болгарської мови як цінності, досягнення людської думки, складової світової культури; формування позитивної мовної ідентифікації, бажання та відчуття необхідності спілкуватися цією мовою та здатність її аналізувати, порівнювати болгарську та українську мови, болгарську літературну мову та діалекти, вміння контролювати свою мовну поведінку.

Викладання курсу болгарської мови спрямоване на досягнення таких цілей:


  • навчити користуватися мовою як засобом спілкування та пізнання;

  • удосконалити усну та письмову мовну діяльність, продуктивну та рецептивну діяльності (читання, слухання, говоріння, письмо), оволодіти культурою мовної поведінки (мовний етикет);

  • сформувати почуття національної свідомості в учнів, виховати почуття патріотизму, поваги до державної та інших мов;

  • прищепити учням інтерес до болгарської культури та традицій болгарського народу;

  • формувати духовний світ дитини, її ціннісні орієнтацій та світогляд за допомогою збагачення активної й пасивної лексики;

  • розвивати розумові здібності, пам'ять, увагу, відчуття самооцінки за допомогою мови (запам'ятовуючи конкретний мовний матеріал – слова, тексти, аналіз текстів з моральної теми, роздуми про твори аналогічної теми).

З огляду на зазначені цілі визначено такі завдання:

  • засвоїти базові знання про мову та мовлення як основу для розвитку мовленнєвих навичок;

  • збагатити словниковий запас учнів, засвоїти норми болгарської літературної мови (лексичні, граматичні, правописні, орфоепічні);

  • сформувати загальнонаукові уміння та навички (робота з книгою,
    конспектування, користування довідниковою літературою);

Сучасна концепція вивчення болгарської мови як рідної в 5-9 класах загальноосвітньої школи базується на комунікативно-діяльнісному підході до організації навчання з предмета. Освітньо-виховне значення дисципліни визначається соціальною функцією мови, яка є важливим інструментом людського спілкування, пізнання дійсності та засвоєння болгарської національної культури.

За допомогою мови учень входить у мовний колектив і засвоює форми соціальної взаємодії. Мова формує понятійний апарат, розвиває пам'ять, абстрактне мислення, що забезпечує інтелектуальний розвиток дитини. Рідна мова допомагає дитині пізнати і виразити себе, оволодіти вмінням здійснювати самоаналіз, сприяє формуванню особистості.

Характерною особливістю вивчення болгарської мови є використання знань та навичок, здобутих на уроках української мови, застосування прихованих і відкритих порівнянь лінгвістичних явищ у споріднених мовах, а також порівнянь діалектної та літературної форми болгарської мови. Навчання має на меті розширити лінгвістичний обсяг знань учнів, сформувати уміння бачити спільні та відмінні риси між мовами.

Зміст програми побудований на чотирьох взаємопов’язаних складових:


  • мовленнєвій,

  • мовній,

  • соціокультур­ній,

  • стратегічній (діяльнісній).

Мовленнєва складова дає матеріал для роботи над розвитком в учнів мовних навичок, які надають різні види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо, переклад). Ця робота проводиться протягом навчального року, її планування здійснюється таким чином, щоб усі види мовленнєвої діяльності були достатньою мірою представлені ​​в планах.

Тематика текстів для читання та аудіювання, діалогу й монологічного висловлювання учнів визначається відповідно до основних сфер використання мови. А саме:



  • особистісної – «Я і моя країна», «Друзі», «Здоров'я», «Канікули», «Дозвілля» тощо;

  • громадської – „Моє рідне село (моє місто)”, „Україна - наш спільний дім”, „Болгарія”, „Природа та пори року”, „Флора і фауна”, „Особливості природи України і Болгарії”, „Охорона природи та заповідники", „Подорожі та комунікації”, «Соціальна активність молоді», „Мої громадські обов'язки”; „Як я собі уявляю майбутнє України та Болгарії”; „Права людини та права дитини”, повага до прав інших осіб, права національних меншин України, мистецтво, традиції, музеї, традиційні ремесла українців і болгар; загальнодержавні та державні свята;

  • освітньої – шкільне життя, бібліотека, роль освіти в житті людини, Закон України «Про освіту», типи навчальних закладів в Україні і Болгарії;

  • професійної – професії моїх батьків, професія і покликання, вибір професії, робота за кордоном.

Під час роботи з текстом увага повинна бути зосереджена на фактичному змісті, темі, основній ідеї тексту, причинно-наслідкових зв’язках, засобах виразності. Слід навчити учнів пов’язувати зміст тексту з власним життєвим досвідом, висловлювати свої думки щодо змісту та форми почутого і прочитаного.

Робота з текстом відбувається у напрямі від структури, форми твору (композиція, тип) до змісту. Від аналізу тексту учні переходять до створення власного тексту (за планом, запропонованим викладачем, а потім і за власним планом). Творчі роботи повинні бути написані в різних жанрах – нарис, есе, оповідання та інші. Особлива увага приділяється роботі з художнім текстом. Тут учні знайомляться з естетичною функцією слова.



Мовна складова програми передбачає формування знань про мову та мовні навички. Знання мовних одиниць використовуються не стільки для мовного аналізу, скільки для організації регулярних робіт з розвитку лексичних, граматичних навичок і навичок правильної вимови і письма учнів.

Мовний матеріал в програмі для 5-9 класів є продовженням роботи, розпочатої в початковій школі. Ось чому матеріали про звуки і букви, склад слова, лексичне значення слова, фразеологічні словосполучення, основні знання з граматики, подаються у програмі 5-го класу і є повторенням та розширенням вже вивченого.

Програма кожного класу містить розділи з лексикології та фразеології, морфології, синтаксису і стилістики. Це забезпечує комплексне вивчення слів, речень, тексту, дозволяє не відокремлювати знання про мову від розвитку мовленнєвих навичок. За таким принципом побудови створюються умови для поліпшення опанування літературно-стилістичних норм, формування вміння розрізняти літературні та діалектні форми болгарської мови, аналізу змін, що відбуваються під впливом функціонування російської та української мов. Мовні одиниці розділяються і реалізуються в дії під час складання тексту.

Робота з орфографії передбачає розвиток орфографічної уважності, вміння переписувати і порівнювати записане зі зразком, використовувати орфографічні та пунктуаційні правила. У процесі формування орфографічних навичок використовуються порівняння між українською, російською та болгарською мовами.



Соціокультурна складова навчання включає в себе ознайомлення учнів з особливостями соціальних і національно-культурних відносин між людьми, розвиток в учнів уміння дотримуватися норм, що регулюють суспільні відносини. Учні знайомляться з тим, що в Україні живуть представники різних етнічних груп, носії різних мов і культур. Учні повинні отримати широкий спектр знань про особливості національної поведінки, спілкування, використання мовного етикету і невербальних сигналів. Крім того, на уроках болгарської мови основна увага приділяється культурі болгарського народу, відносинам між українською і болгарською культурами.

Важливим завданням соціокультурної складової навчальної програми є формування толерантності, доброзичливого ставлення учнів до представників інших культур, розвиток навичок спілкування з людьми інших національностей. Така діяльність передбачає поглиблену роботу над лексикою, яка відбиває реалії життя народу: назви предметів домашнього вжитку (їжа, одяг, ювелірні вироби тощо), народні звичаї; свята, а також слова, які означають моральні і духовні цінності. Необхідним є аналіз фразеологічних висловлювань, приказок, прислів'їв, формул мовленнєвого етикету, які відображають етнокультурний колорит, показують специфіку національного характеру і побут народу. Для виконання цієї змістової лінії навчання вчителі повинні використовувати тексти про духовну та матеріальну культуру болгарського народу, про його традиції, звичаї, літературу і мистецтво. Зміст соціокультурного блоку включає проблематику та конкретизацію проблематики для кожного класу.



Стратегічна (діяльнісна) складова змісту передбачає розвиток загальних навчальних навичок, а також оволодіння учнями стратегіями для здійснення успішної мовної діяльності. Навчальні навички включають в себе організаційні, контрольні, загальні пізнавальні та мовленнєві вміння.

Важливо, щоб учні навчилися пов'язувати основні етапи створення тексту: орієнтовне планування–реалізація–контроль.

Стратегічні навички допомагають успішно виконувати завдання мовного спілкування. Стратегії дозволять використовувати можливості мовної підготовки і уникати неприємностей у разі недостатнього володіння необхідними мовними засобами.

Діяльнісна змістова лінія є багатомірною системою найважливіших інтелектуальних умінь і навичок, необхідних для формування загальної культури учнів, їх готовності до пізнавальної і творчої діяльності та саморозвитку. Формування цих умінь, які є невід’ємною складовою мовних і мовленнєвих умінь і навичок, відбувається переважно на уроках рід­ної мови. Вивчення кожної теми, яка становить органічну єдність мовної теми та вираженого в тексті екстралінгвістичного змісту, відбувається у декілька етапів:



  1. мотивація вивчення матеріалу;

  2. сприймання на слух (аудіювання), читання тексту, робота над його змістом;

  3. видокремлення й дослідження мовної форми, за допомогою якої виражено екстралінгвістичний зміст в аспекті мовної теми, що вивчається;

  4. опрацювання мовного матеріалу, формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок;

  5. підбиття підсумків уроку, домашнє завдання з коментарем учителя щодо його виконання.

Викладання болгарської мови носить міжпредметний характер. Він визначається насамперед тим, що навчання побудовано на основі опорних знань та навичок з української та російської мов. Під час роботи широко використовуються літературні тексти і знання з літератури. Вивчення мови відбувається з широким залученням матеріалів з історії, географії, музики, мистецтва тощо. У програмі кожного класу як окремий вид діяльності представлений переклад з української (російської) мови на болгарську мову.

Міжпредметний зв’язок сприяє використанню знань про стилі мови під час аналізу текстів з підручників з інших предметів: через окремі стилістичні приклади встановлюються загальні закономірності функціонування мови. Особистість учня збагачується інтелектуально, морально та естетично під час ознайомлення з художніми та науковими текстами. Ці тексти використовуються з метою здійснення рецептивної, репродуктивної і, головне, продуктивної, творчої, мовленнєво-виражальної діяльності. У порівнянні з іншими функціональними стилями підкреслюються особливості художнього тексту (подібності та відмінності) – його естетичний бік, виражений в мовних особливостях, основних особливостях тексту, мовному етикеті в різних комунікативних сферах.

Вивчення болгарської мови повинно сприяти самовираженню особистості учня, розширенню його пізнавальної діяльності. Зростає роль різних видів самостійної роботи, роботи в парах або у великих групах. Це дозволяє всім учням активно працювати, висловлювати й обґрунтовувати власну думку, прислухатися до поглядів інших дітей, порівнювати різні точки зору. Все повинно бути пов'язано з особистим досвідом учнів, бути цікавим і важливим для них.

Вивчення болгарської мови в школах з українською мовою навчання має сприяти оптимальному розвитку мови підлітків, їх комунікативно-мовленнєвих здібностей; формуванню інтересу до навчання, залученню до болгарської культури в єдності з українською та світовою культурою.

У програмі подано орієнтовний розподіл навчальних годин. Резервний час учитель використовує самостійно за власним розсудом.

Пояснителна записка

Програмата е предназначена за обучение по български език в 5-9 клас на общообразователните учебни заведения с украински език на обучение, които изучават български език. като предмет. Дадената програма е разработена въз основата на принципа на приемственност и перспективност и е съобразена с постиженията на учениците, които са резултат от обучението по български език в началната степен на обучение. Учебното съдържание е подбрано в съответствие с Държавния стандарт за общото средно образование с отчитане на държавните изисквания за нивото на общообразователна подготовка на учениците.

Обучението се осъществява във взаимодействие с обучението по официален държавен език и литература на Украйна. Общата насоченост е към постигането на такава комуникативна същност, която е в съответствие с изискванията на обществото и потребностите на личността; към подготовката на личности, които възприемат българския език като ценност, като постижение на човешката мисъл и изпитват стремеж и потребност да общуват с нея, които умеят да анализират езика, да съпоставят българския и украинския език, българския книжовен език и диалектитите, да умеят да контролират своето речево поведение, без да объркват езиците.

Основните цели на обучението са:



  • развитие на умението да ползват езика като средство за общуване и познание;

  • усъвършенстване на устната и писмената речева дейност, на продуктивната и рецептивната дейност (четене, слушане, говорене, писане), овладяване на културата на речево поведение (речевия етикет);

  • формиране на националното самосъзнание на учениците, както и възпитание в патриотизъм като граждани на Украйна, уважение към държавния език и към другите езици;

  • приобщаване към българската култура и традиции;

  • формиране на духовния свят на детето, на ценностните му ориентации и мирогледа с помощта на разширения активен и пасивен речник;

  • развитие на мисловните способности, на паметта, на вниманието, на способността за самооценка с помощта на езика (чрез запомняне на конкретната езикова материя – ду-ми, текстове, анализ на текстове с нравствена тематика, размисли върху съчинения по подобна тема).

Постигането на тези цели предполага решаването на следните задачи:

  • усвояване от учениците на определен кръг от знания за езика и речта като основа за развитие на речевите навици;

  • обогатяване на лексикалния запас на учениците, усвояване на нормите на българския книжовен език (лексични,граматични,правописни и правоговорни норми);

  • формиране на общонаучни умения и навици (работа с книга, конспектиране, използване на справочна литература);

Съвременната концепция за обучението (възпитанието) по български език (роден) в 5-9 клас на общообразователното училище се основава на комуникативно-дейностния подход в организирането на обучението по предмета. Образователно-възпитателното значение на предмета се определя от социалната функция на езика, който е основно средство на човешкото общуване, за опознаване на реалността и усвояване на националната култура на българския народ.

Чрез езика ученикът навлиза в езиковия колектив и усвоява формите в социалното взаимодействие. Езикът формира понятийния апарат, развива паметта, абстрактното мислене т.е. осигурява интелектуалното развитие на детето. С помощта на родния език детето се самоопознава, овладява навици за самоанализ и самоизразяване, т.е. формира се като личност.

Характерни особености на обучението по български език са използването на знания, умения и навици, получени в часовете по украински език, широкото използване на скрити и открити съпоставки на тези езикови явления в сродните ни езици, както и съпоставянето на диалектните и литературните форми на българския език. Обучението е призвано да разшири лингвистичния кръгозор на учениците, да формира умения за откриване на приликите и разликите между езиците.

Съдържанието на програмата е структурирано в четири взаимосвързани линии:


  • речева,

  • езикова,

  • социокултурна,

  • стратегическа (дейна).

Речевата линия дава материал за развитие у учениците на речеви умения, които осигуряват различни видове речева дейност (слушане, говорене, четене, писане, превод). Тази работа се осъществява в течение на учебната година и при планирането трябва да се разпредели така, че всички видове речева дейност да бъдат достатъчно представени в плановете.

Тематиката на текстовете за слушане и четене, диалозите и монологическите изказвания на учениците се определят в съответствие с основните сфери на използване на езика. А именно:



        • персонална: аз и моята родина, приятели, здраве, ваканция, свободно време, покупки, и др.;

        • публична: моето родно село (моят град), Украйна – нашия общ дом; България; природа; сезони, животински и растителен свят, особености на природата в Украйна и България; отношение към природата, опазване на природата; резервати, пътувания, пътешествия, средства за комуникация, обществена активност на младите; моите обществени задължения; как си представям бъдещото на Украйна, България; правата на човека, правата на детето; уважаване правата на другите, правата на националните малцинства на Украйна, изкуство, народни традиции, музеи, традиционни занаяти на украинци и българи; общодържавни и народни празници;

        • образователна: училищният живот, библиотеката, ролята на образованието в живота на човека, законът на Украйна за образованието, типове учебни заведения в Украйна и в България;

        • професионална: професиите на родителите ми, професия и призвание, избор на професия, работа в чужбина.

При работа с текста (при възприемането и създаването му) вниманието трябва да е насочено към фактическото съдържание, темата, основната мисъл на текста, причинно-следствените връзки, изобразително-изразителните средства. Следва учениците да се учат да свързват съдържанието на текста със собствения жизнен опит, да изказват свои оценъчни виждания по повод на съдържанието и формата на чутото и прочетеното.

Работата с текста започва от структурната, формалната му страна (структура, композиция, тип) към съдържателната. От анализа на чужд текст, учениците минават към създаването на собствен текст (по план, предложен от учителя, после по собствен план). Творческите работи се пишат в различни жанрове – есе, очерк, разказ и други. Особено място се отделя на работата с художествен текст. Тук учениците се запознават с естетическата функция на словото.



Езиковата линията предполага формиране на знания за езика и езикови умения. Знанията за езиковите единици се използват не толкова за езиков анализ, колкото за организацията на редовна работа за развитие на лексически, граматически навици и навици за правилно произнасяне и писане от учениците.

Езиковият материал в програмата за 5-9 клас е продължение на започната работа в началната степен на обучение. Затова материалът за звуковете и буквите, за състава на думата, лексикалното значение на думата, значение на фразеологическите словосъчетания, елементарните сведения по граматика се дават в програмата за 5 клас като повторение и разширение.

Програмата на всеки клас включва раздели по лексикология и фразеология, морфология, синтаксис и стилистика. Това позволява да се осигури комплексна работа върху думите, изречението, текста и да не се откъсват формирането на знанията за езика и езиковите умения, от развитието на речевите умения. По този начин се създават условия за по-лесно овладяване на книжовно-стиловите норми и формиране на умения за разграничаване на книжовните и диалектните форми на българския език, както и за преодоляване на отклоненията под влияние на руския и украинския език. При това езиковите единици се отделят и осъзнават в действие, в процеса на построяването на текста.

Работата по правопис предполага развитие на правописна наблюдателност, умение да преписват и да сравняват написаното с образец, да се ръководят и използват изучените правописни и пунктуационни правила. При формирането на правописни навици се използва съпоставката между украински, руски, български езици.



Социокултурната линия на обучението предполага запознаване на учениците с особеностите на социалните и национално-културните отношения между хората; развитие на уменията на учениците да спазват нормите, които регулират обществените отношения. Учениците се запознават с това, че в Украйна живеят представители на различни националности, носители нa различни езици и култури. Учениците трябва да получат широк кръг знания за националните особености на поведение, общуване, използване на речев етикет и неречеви сигнали. При това в часовете по български език основно внимание се отделя на културата на българския народ, на взаимовръзката между украинската и българската култура.

Важна задача при работата върху социокултурната линия в съдържанието на обучението е формиране у учениците на толерантност към другата култура, умение да я ценят, възпитание на доброжелателно отношение към хората, принадлежащи към друга култура, развитие на умения да общуват с хората от други националности. Такава дейност предвижда задълбочена работа върху лексиката, свързана с реалиите на народния живот: названия на битови предмети (храна, облекло, украшения и др.), народни обича́и, празници; а също така думи, които означават морални, духовни ценности. Необходимо е да се анализират фразеологически изказвания, пословици, поговорки, формули на речевия етикет, които имат етнокултурен колорит и показват характера и жизнения бит на народа.

За да изпълни тази линия от съдържанието на обучението учителят трябва да използва текстове, съдържащи сведения за духовната и материална култура на българския народ, за традициите, обичаите, литературата и изкуството. В социокултурната линия е представена проблематиката и конкретизацията й за всяки клас.

Стратегическата (дейна) линия на съдържанието на обучението предполага развитието на общоучебни навици, а също овладяване от учениците на стратегии за успешна речева дейност. Общоучебните умения включват организационни, контролно-оценъчни, общопознавателни, общоречеви умения.

Важно е учениците да се научат да съотнасят основните етапи при създаването на текст – планиране – реализация - контрол.

Стратегическите умения помагат за успешното изпълнение на речевите задачи на общуването. Стратегиите позволяват да се използват силите на речевата подготовка и да се излезе от затруднения в случай на недостатъчно владеене на нужните езикови средства.

Стратегическата (дейна) линия е многомерна система от най-важни интелектуални умения и навици, необходими за формиране на общата култура на учениците, тяхната готовност за познавателна и творческа дейност и саморазвитие. Формирането на тези умения, които са много важна част за формирането на езиковите и речевите умения, навици, става в часовете по роден език. Изучаването на всяка тема, която е органично единство на езиковите теми и изразеното в текста екстралингвистично съдържание, се състои в няколко етапа:



  1. мотивация за изучаване на материала;

  2. възприемане на слух (аудиране,) четене на текста, работа върху неговото съдържание;

  3. откриване и анализ на езиковата форма, с помощта на която е изразено екстралингвистиното съдържание на основата на изучаваната езикова тема;

  4. работа върху езиковия материал, формиране на езиковите и речевите умения и навици;

  5. резултати от урока, задачи за домашна работа, коментари на учителя за изпълнението й.

Обучението по български език се свързано с други училищни дисциплини. Междупредметните връзки са обусловени, преди всичко от това, че обучението се осъществява въз основа на опорни знания и умения по украински и руски езици. В работата по езика широко се използват художествени текстове и знанията по литература, т.е. осъществява се тясна връзка с учебната програма по литература. Освен това, обучението по език се реализира с използване на материали по роден край, история, география, музика, изобразително изкуство, трудово обучение. В програмата за всеки клас като вид дейност е включен и преводът от украински (руски) език на български език.

Междупредметните връзки способстват за използването на знания за стиловете на речта при анализа на текстовете от учебниците по други предмети: чрез частно-стилистични прояви се откриват общи закономерности във функционирането на езика. Личността на ученика се обогатява интелектуално, морално и естетически, обогатяват се чувствата на ученика. Текстовете се дават за рецептивна, репродуктивна и преди всичко за продуктивна, творческа, мисловна, речево изразена дейност. На фона на другите функционални стилове се подчертават особеностите на художествения текст (общото и различното) – естетическата му страна, изразена в езиковите особености, основните признаци на текста; речевия етикет в различни комуникативни сфери.

Обучението следва да дава възможност за изява на индивидуалността на ученика, чрез учебното съдържание да се осъществява познавателна дейност. Оттук нараства ролята на разнообразните видове самостоятелна работа, работа по двойки или в по-големи групи. Това дава възможност всички ученици активно да работят, да изразяват и аргументират своите лични мисли, да се вслушват в мнението на другите, да сравняват различни гледни точки. Всичко трябва да бъде свързано с личния опит на ученика, за да бъде интересно и важно за него.

Усвояването на български език в училищата с украински език на обучение трябва да съдейства за оптималното езиково развитие на подрастващите; да развива комуникативно-речевите им компетенции, да формира интерес към овладяването на езици, да приобщава учениците към българската култура в единство с украинската и световна култура.

В програмата е представено разпределение на учебните часове. Резервните часове учителят използва по собствена преценка.




Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База данных защищена авторским правом ©obuch.info 2019
отнасят до администрацията

    Начална страница