се различават безличните глаголни форми (Mjerznje)


Плусквамперфект – Pluskwamperfekt



страница6/7
Дата15.06.2017
Размер0.49 Mb.
#23660
1   2   3   4   5   6   7

Плусквамперфект – Pluskwamperfekt


Плусквамперфектът (минало предварително време) изразява минало действие спрямо друг минал момент по отношение на момента на говоренето. Плусквамперфектът в горнолужишкия език се образува от аористните форми на спомагателния глагол być + ł-вото причастие на пълнозначния глагол.

Примери за образуване на плусквамперфект:
Ед. ч. 1. běch so prašał, -a, -o; njeběch so prašał, -a, -o;

2. bě(še) so prašał, -a, -o; njebě(še) so prašał, -a, -o;

3. bě(še) so prašał, -a, -o; njebě(še) so prašał, -a, -o;
Дв. ч. 1. běchmoj so prašałoj; njeběchmoj so prašałoj;

2. běštaj / běštej so prašałoj; njeběštaj / njeběštej so prašałoj;

3. běštaj / běštej so prašałoj; njeběštaj / njeběštej so prašałoj;
Мн. ч. 1. běchmy so prašeli, prašałe; njeběchmy so prašeli, prašałe;

2. běšće so prašeli, prašałe; njeběšće so prašeli, prašałe;

3. běchu so prašeli, prašałe; njeběchu so prašeli, prašałe.
Примери за употреба на плусквамперфект:
Šwurakec šunka, kotruž Latarnja sobu přinjesł, wulkotnje k pšeńčnemu chlěbej Borana słodźeše. Kupachmy so, wudźachmy, chcychmy sej wobjed zwarić, a wšitko bě rjeńšo, hač běchmy sej to wumyslili. Widźach je přeco hišće jako tajke, kajkež běch je něhdy w dowójnskich lětach we wobchodowym woknje wuhladała. Njeběch scyła hłódny, dokelž běch krótko do toho wječerjał. W nocy běchu tam paduši byli. Pak wón nětko lěpje jendźelsce rěčeše, pak běchu so moje wuši bóle na jeho rěčenje zwučili. Běch runje spaghetti dowarił, hdyž mać z dźěła přińdźe. Na blidźe widźach, zo hižo snědała. Wuslědźištaj na lěsnej kromje hata, hdźež nichtó za slědami hladał njebě, profilowe wotćišće ćežkeho wozydła. Juchuwožer Gnoj cyły wóz njedaloko hata wotpušćił.


Вид на глагола – Wid słowjesa



Глаголният вид е характерна особеност на глагола във всички славянски езици. Видът на глагола означава характера на протичане на действието с оглед на неговата цялостност (свършен вид) – нецялостност (несвършен вид). Глаголите, които означават глаголното действие като цялостно, комплексно, завършено, еднократно, са глаголи от свършен вид (перфективни глаголи). Глаголите, които означават глаголното действие като нецялостно, некомплексно, незавършено, многократно, са глаголи от несвършен вид (имперфективни глаголи).
Глаголи от свършен вид: Глаголи от несвършен вид:

zapisać zapisować

połožić kłasć

zatřělić zatřěleć

padnyć padać

stupić stupać

wzać brać

Глаголите от свършен вид могат да изразяват само минали и бъдещи действия, докато глаголите от несвършен вид могат да изразяват сегашни, минали и бъдещи действия. Например: Što nětko činiš? Ty tola jenož piłu dźeržiš. Rězam jenož ja sam. Skónčnje wučinichmy, zo ja kóždy tydźeń jónu k njemu po list za haptykarja přińdu a jemu z wozyčkom skazane lěkarstwa přiwjezu. Na jedyn rub njepadnje dub. Powitam was. Přizjewju so. Wozjewju wam. Přeprošu was. Wotmołwju na list. Připósćelu wam. Dótknu so prašenja. Zetkamy so tu. Zwěsću. Spóznaju.



Глаголите от несвършен вид участват при образуването на имперфектните форми (kupowaše, stupaše, wjerćeše, hladaše, njeseše, pisaše, biješe, spěwaše), докато глаголите от свършен вид образуват аористните форми (kupi, stupi, zawjerća, pohlada, donjese, zapisa, zabi, zaspěwa). Глаголите от несвършен вид образуват сегашно деепричастие (kupujo, spěwajo, widźo), а глаголите от свършен вид – минало деепричастие (kupiwši, zaspěwawši, přišedši).


Глаголи от свършен вид – Perfektiwne werby



  1. В горнолужишкия език свършен вид глаголи се образуват с помощта на префиксите do-, na-, po-, pod- / pode-, pře-, při-, roz- / roze-, wob-, wot- / wote-, wu-, z-(s-), za-, ze-: dopisać, nawuknyć, podsunyć, přečitać, rozkrać, wotnjesć, wuspać so, wubrać, sčinić, začinić, zezabiwać, zezatřěleć, najěsć so, wopić so, zaspěwać, dorejować, popłakać, pomyslić sej, předźěłać, poležeć, zestupać so, zbić, zaplanować, wumolować, napadać, potorhać. Изключение в тази група правят глаголите-калки от немския език, които се оказват двувидови: předčuć, předwidźeć, dowidźeć, wobknježić, wobsedźeć, wobstać, wobkedźbować, wobdźiwać, předležeć, zasłužić, wobžarować, wobdźěłać, wobkałać. От несвършен вид са обаче глаголите přihotować, přisahać. В повечето случаи представките променят и лексикалнато значение на глагола, срв.: pisać – přepisać, připisać, wopisać, wotpisać, wupisać, zapisać и др.

  2. От свършен вид са редица непрефигирани глаголи от e-спрежение, завършващи на –nyć (čapnyć, ćisnyć, hasnyć, kopnyć, padnyć, plunyć, puknyć so, zběhnyć) и от i-спрежение (dyrić, kupić, pušćić, skočić, storčić, stupić, třělić, sadźić, walić).

  3. От свършен вид са и някои глаголи, при които префиксът се е срастнал с основата: docpěć, počeć, pósłać, pójsnyć / powěsnyć, přijeć, přicpěć, slec, woblec, wuzuć, wobalić, wokřewić so и др.

Глаголи от несвършен вид – Imperfektiwne werby


  1. От несвършен вид са по-голямата част от непрефигираните глаголи: čitać, dychać, kopać, hladać, spěwać, bić, pić, wić, hrać, krać, hrěć, kćěć, mlěć, brać, trać, njesć, wjesć, kłasć, bělić, zelenić so, wučerić, warić, prosyć, wozyć, planować, kupować, wikować, pisać, molować, rjedźić, wołać, chwalić, próć, bosć и др.

  2. От несвършен вид са всички непрефигирани глаголи, които изразяват състояние и които завършват на –nyć: blědnyć, mjerznyć, moknyć, schnyć, studnyć, twjerdnyć, wjadnyć, žołtnyć. Към тази група се отнасят и глаголите ćahnyć, kradnyć, lahnyć, wuknyć.

  3. От несвършен вид са и всички префигирани глаголи, в чието образуване обаче участва и суфикс: nakupować, wotbłyšćować so, zapisować, přikładować, přinošować, rozwožować, zatřěleć, zawaleć, zacpěwać, zabywać, wotemrěwać, rozlětować, zazběhować, přiběrać, woteběrać, wuběrać, zaběrać so, zepěrać, podpěrać, wusyłać и др.

  4. От несвършен вид са и всички префигирани глаголи, които са превод от немския език: wobknježić, předwidźeć, wobsedźeć и др.

  5. От несвършен вид са и някои единични глаголи, като: hodźeć so, koštować, tróštować, wonjeć, přisahać, přihotować и др.

Някои глаголи в горнолужишкия език могат да бъдат двувидови, срв.: zdźělić, slubić, prajić (Zdźělu (несв. вид) ći, zo je so to a to stało – Zdźělu (св. вид) ći, jeli njepřijědu. Slubju (несв. вид) wam, zo so wěc njewospjetujeNa swjatočnosći slubju (св. вид), zo budu domiznu zakitować. Prajiš (несв. вид), zo sy jeho widźał – Praju (св. вид) jemu, zo njetrjeba přińć).

В разговорния вариант на горнолужишкия език под влияние на немския език като префикси функционират и някои думи от адвербиален произход: dele, horje, rózno, nutř, preč, mimo, won. Например: won (won hladać, won hić), nutř (nutř ćahnyć, nutř padnyć), dele (dele lězć), preč (preč hić), nimo (nimo přińć). В книжовния горнолужишки език тази употреба се избягва (z wokna won hladać = z wokna hladać, nutř ćahnyć = zaćahnyć), но това невинаги е възможно (won łazyć, won hić, dele padnyć, nutř lězć) и в редица случаи е възможна и паралелна употреба (wupadnyć- wupadować / won padać).


Някои глаголи с различни основи образуват видови двойки по следния начин:
Св. вид: Несв. вид:

wzać - brać

połožić – kłasć

ćisnyć - mjetać

popadnyć – łójić
Образуване на вторични несвършени глаголи-

Tworjenje sekundarnych imperfektiwnych werbow

В горнолужишкия език почти всеки префигиран глагол от свършен вид с помощта на суфикс може да се трансформира в глагол от несвършен вид. Новополученият глагол от несвършен вид образува видова двойка с префигирания глагол от свършен вид.

Суфиксите, с които може да се образува вторичен несвършен глагол, са:


  1. суфикс –owa- / -uj- .

При някои от глаголите се стига до промяна на гласния или съгласния от основата:
zapisać – zapisować,

wuporjedźić – wuporjedźować,

zasadźić – zasadźować,

wurězać – wurězować,

wupadnyć – wupadować,

zatorhnyć – zatorhować,

přićahnyć – přićahować,

pokročić – pokročować.

При някои глаголи се стига до редуване на гласните (e-ě, o-a):



wuskočić – wuskakować,

wulećeć – wulětować.

Възможно е и редуване на съгласните:



nakazyć - nakažować,

wohrozyć – wohrožować,

přeprosyć – přeprošować,

wuprosyć – wuprošować.


  1. Суфикс –wa-.

Суфикс –wa- се използва при глаголите, чиято инфинитивна основа завършва на вокал:
dać – dawać,

dobyć – dobywać,

stać – stawać,

předać - předawać,

zabić – zabiwać,

naleć – naliwać,

wotemrěć – wotemrěwać,

přikryć – přikrywać.


  1. Суфикс –a- / -e-.

С помощта на този суфикс глаголите от несвършен вид i-спрежение преминават в a-спрежение:
rozpušćić – rozpušćeć, rozpušćam,

zawěsćić – zawěsćeć, zawěsćam,

wuporjedźić – wuporjedźeć, wuporjedźam,

wotmołwić – wotmołwjeć, wotmołwjam,

natwarić – natwarjeć, natwarjam,

přeprosyć – přeprošeć, přeprošam.

При някои от глаголите е възможно несвършеният вид да бъде образуван както със суфикс –a- / -e-, така и със суфикс –owa-:



přeprosyć – přeprošeć, přeprošować,

wuporjedźić – wuporjedźeć, wuporjedźować,

zasadźić – zasadźeć, zasadźować.


  1. Суфикс –a-.

При този суфикс се променя основата:
woblec – woblěkać,

zeprěć so – zepěrać so,

slec – slěkać,

zapomnić – zapominać,

přibrać – přiběrać,

zabrać – zaběrać,

wubrać – wuběrać,

wusłać – wusyłać.

Видови двойки – Aspektowe poriki

В много от двойките е трудно да се каже дали глаголът от несвършен вид се е образувал от свършения по вид глагол, или – обратно. В повечето от случаите се променя не само видът на глагола, но и неговото лексикално значение. Например:




skočić (св. вид) skakać (несв. вид)  doskakać (св. вид)

naskakać so (св. вид)

poskakać (св. вид)



wotskakać (св. вид)

zeskakać (св. вид)

přeskočić (св. вид)  přeskakować (несв. вид)

přiskočić (св. вид)  přiskakować (несв. вид)

wotskočić (св. вид)  wotskakować (несв. вид)

wuskočić (св. вид)  wuskakować (несв. вид)

zaskočić (св. вид)  zaskakować (несв. вид)

poskočić (св. вид)  poskakować (несв. вид)


padnyć (св. вид)  padać (несв. вид)  napadać (св. вид)

popadać (св. вид)

spadać (св. вид)



wotpadać (св. вид)

wupadać (св. вид)

spadnyć (св. вид)  spadować (несв. вид)

wotpadnyć (св. вид)  wotpadować (несв. вид)

wupadnyć (св. вид) wupadować (несв. вид)


storčić (св. вид) storkać (несв. вид) wotstorkać (св. вид)

wustorkać (св. вид)

nastorkać so (св. вид)



postorkać (св. вид)

wotstorčić (св. вид) - wotstorkować (несв. вид)

wustorčić (св. вид) - wustorkować (несв. вид)


stupić (св. вид) stupać (несв. вид) zestupać so (св. вид)



wotstupić (св. вид) - wotstupować (несв. вид)



wustupić (св. вид) - wustupować (несв. вид)

zastupić (св. вид) - zastupować (несв. вид)

požčić (св. вид) požčeć (несв. вид)  napožčeć sej (св. вид)

požčować (несв. вид)



wupožčić (св. вид) - wupožčeć (несв. вид), -ować (несв. вид)

pušćić (св. вид) pušćeć (несв. вид)  napušćeć (св. вид)



připušćić (св. вид) - připušćować (несв. вид), -eć (несв. вид)



popušćić (св. вид) - popušćować (несв. вид), -eć (несв. вид)

rozpušćić (св. вид) - rozpušćować (несв. вид), -eć (несв. вид)

wupušćić (св. вид) - wupušćować (несв. вид), -eć (несв. вид)


kulić (so) (св. вид) kuleć (so) (несв. вид) nakuleć so (св. вид)



wukulić (so) (св. вид) - wukulować (so) (несв. вид), -eć (so) (несв. вид)




walić (св. вид) waleć (несв. вид)  nawaleć so (св. вид)



wuwalić (св. вид) - wuwalować (несв. вид), -eć (несв. вид)



zawalić (св. вид) - zawalować (несв. вид), -eć (несв. вид)


wróćić so (св. вид) wróćeć so (несв. вид)  Ø



zawróćić so (св. вид) - zawróćować so (несв. вид), -eć so (несв. вид)




wobroćić (so)(св. вид) wobroćeć (so)(несв. вид)  zwobroćeć so (св. вид)



přiwobroćić (св. вид) - přiwobroćować (несв. вид) -eć (несв. вид)



třělić (св. вид) třěleć (несв. вид) natřěleć so (св. вид)



wutřělić (св. вид) - wutřělować (несв. вид)




kupić (св. вид) kupować (несв. вид) Ø



wukupić (св. вид) - wukupować (несв. вид)



nakupić (св. вид) - nakupować (несв. вид)

Глаголи с двойна представка:


  1. Втората представка се използва, когато от несвършен по вид глагол (образуван чрез суфиксация) трябва да се образува глагол от свършен вид. В горнолужишкия език в този случай се използва представката z(e)-:


(zabić – zabiwać) -zezabiwać

(zatřělić – zatřěleć, -ować) - zezatřěleć / zezatřělować

(wotkryć – wotkrywać) - zwotkrywać

(zapalić – zapaleć, -ować) -zezapaleć / zezapalować

(zapisać – zapisować) - zezapisować

(wotpisać – wotpisować) - zwotpisować

(wućahnyć – wućahować) - zwućahować / zwućahać

(wočinić – wočinjeć) - zwočinjeć

(wottorhnyć – wottorhować) -zwottorhować / zwottorhać

(wukopnyć – wukopować) - zwukopować

(wotpadnyć – wotpadować) - zwotpadować

(wustorčić – wustorkować) - zwustorkować

(wupušćić – wupušćować) - zwupušćować

(zawalić – zawaleć, -ować) - zezawalować / zezawaleć

(wuzběhnyć – wuzběhować) - zwuzběhować

(wotšćipnyć – wotšćipować) - zwotšćipować / zwotšćipać

Глаголите с префикс z(e) са от свършен вид. Например: Šuler je hišće jónu wšitke nadawki zwotpisował (jedyn nadawk po druhim). Hońtwjer je wšitke zajacy zezatřělał (jednoho zajaca po druhim). Mać je wokna zwočinjała (jedne wokno po druhim). Zubny lěkar je jemu wšitke zuby zwućahował (jedyn zub po druhim).




  1. Втората представка се използва при префигиран вече глагол от свършен вид. Променя се и значението:


začinić – přizačinić

zastać – pozastać

wotpisać – dowotpisać

potorhać – spotorhać

wottorhać- zwottorhać

wutorhać – zwutorhać

popadnyć – wotpopadnyć, zapopadnyć
Начини на глаголното действие- Wašnje čina



  1. Начало на глаголното действие: zaspěwać, zahrać, zahajić, zašćowkać, zahwizdać, zarjejić, zarejować, zašumić, zahrimać, zatorhać, zaklepać, zaběžeć, zabłyskać, rozpłakać so, rozwjeselić so, rozdźěłać so, rozchorować so, roznjemdrić so, rozhněwać so, rozdrapać so.

  2. Ограничителност на глаголното действие: podźěłać, pospać, porěčeć, pobjesadować, pojěsć, powobjedować, posedźeć, podrěmać, poležeć, poswarić, počitać, pochodźić, pojězdźić, polětać, postudować.

  3. Резултативност на глаголното действие:

3.1. Истинска резултативност – достигане до крайна точка: wučitać, wupisać, wuspěwać, wumyć so, wudrapać so, wujěsć, wulizać, wusypać, wuwjerćeć, wumazać, wukormić, wumolować, wuporjedźić;

    1. Достигане до времева граница на глаголното действие: dočitać, dopisać, dospěwać, donosyć, dowozyć, dochodźić, domolować, dodźěłać, doposkać, dostudować, dorjadować, dosłuchać;

    2. Цялостно изчерпване на глаголното действие и достигане до крайната точка: předźěłać, přespać, přebrodźić, přečitać, přeslědźić, přejězdźić, přepisać;

    3. Резултативност на глаголното действие се означава и чрез представките: po-: pobić, poteptać, pokupić, potorhać, pokryć, pohrabać, porazyć; s- / z (e)-: zebrać, spalić, zbić, skałać, skusać, zhašeć, zešlapać, zeslěkać, zeškrabać, spisać, spraskać, steptać, spadać, zrjadować, zestupać so, zeslěkać, zeškrabać, spisać, spraskać, steptać, spadać, zrjadować, zestupać so, zeslakać, zeškodźić, schilić so, skedźbnić, storhać, zezačinjeć, zezatřěleć, zwupadować, zwuwoprašować; wo-: wosmalić so, wožrać so, wopić so, woprašeć so, womazać so, womłodźić, wokisnyć, wopasać so, wosadźeć, wopjec;

    4. Интензивност на глаголното действие: nadźěłać so, najěsć so, nahladać so, nasyćić, nasmjeć so, napłakać so, nachodźić so, nawječerjeć so, naspać so, nawučić so, načakać so, nazběrać, natołkać, napadać, nakormić, napjelnić, nahromadźić, naswarić, nawarić.

  1. Еднократност на глаголното действие: pokusnyć, pohladać, pozběhnyć, posrěbnyć, poškrabnyć, pomyslić sej, posydnyć so, poskočić, powoptać, podrěmnyć, posedźeć, podźěłać, pojěsć, počitać, pochodźić.

  2. Многократност на глаголното действие: měć – měwać, być – bywać, smjeć so – směwać so, ležeć – lěhać, sedźeć – sydać. Например в изреченията: Jan sedźi za blidom a čita knihu (nětko). Jan syda w dźiwadle w hornjej loži (ma tam swoje stajne městno). Pětr leži we łožu a spi (nětko). Bratr lěha w hornjej komorce (ma tam swoje spanske městno).


Глаголи за движение – Werby pohiba

Особена група сред глаголите в горнолужишкия език образуват глаголите за движение. Например: běžeć, ćahnyć, hić, jěć, lećeć, lězć, njesć, wjesć, wjezć. Глаголите за движение могат да образуват и двойки, напр.: hić – chodźić, lećeć – lětać, njesć – nosyć, běžeć – běhać, ćahnyć – ćahać, jěć – jězdźić, lězć- łazyć, wjesć – wodźić, wjezć – wozyć, hnać / ćěrićhonić. Всички тези глаголи са от несвършен вид. Употребени в изречения, те изразяват значенията “еднопосочност – разнопосочност” на глаголното действие, срв.: Hajnik chodźi po lěsu. Dźěćo hižo běha. Chory zaso chodźi. Ptak lěta. Myš běha. Had łazy. Hólc chodźi do šule. Ratarjo žito domoj woža. Sykorka młodym picu nosy. Komu sy hriby wozyła? Hdźe sy chodźił, zo tak pozdźe domoj dźeš?

Глаголите за движение могат да се употребяват и в преносно значение. Например: Dešćik so dźe. Časnik abo mašina dźe. Kak so ći dźe? Waha chodźi. Mrózy chodźa. Puć wjedźe do města. Kak so ći wjedźe? Rozmołwy wjesć. Někoho za pask wodźić. Zajacy, kóčki so wodźa. Zamołwitosć njesć. Kokoš jeja njese. Woblek, suknju nosyć. Nosyć so z něčim. Čas leći. Mi woči hromadźe lězetej. Mi lěze na mysle. Dźěsću zubički lězu.

От глаголите за движение чрез представка могат да се образуват глаголи от свършен вид, напр.: njesć – přinjesć, lězć – zalězć, wjesć – wotwjesć, wjezć – dowjezć, ćahnyć – wućahnyć, jěć – přijěć, lećeć – wotlećeć, běžeć – wuběžeć, hić – přińć, dóńć, woteńć, wuńć. От своя страна новополучените глаголи от свършен вид чрез префиксация могат да образуват вторични несвършени глаголи.

Например:

wjezć – wotwjezć – wotwožować

lećeć – přilećeć – přilětować

běžeć – wuběžeć – wuběhować

jěć – dojěć – dojězdźować

lězć – přilězć – přiłažować

hić – přińć – přichadźeć

hić – wuńć – wuchadźeć

hić – woteńć - wotchadźeć

Залог на глагола – Werbalny ród

Чрез залога на глагола се показва отношението на глаголното лице към действието. Категорията се изгражда върху формално-семантичното противопоставяне пасив – актив. Грамемите, които се отделят в границите на залога, са деятелен залог (актив) и страдателен залог (пасив). Характерно за актива е, че при него глаголното лице извършва глаголното действие. При пасива глаголното лице не извършва глаголното действие. Форми за страдателен залог имат само преходните глаголи. Например: Chěža so twari. Běrny so běla. Wobchody so wotewěraja. Kniha so pisa. Butra je wudźěłana. Žito je posyčene. Njedostatk bu wotstronjeny. Buch přeprošeny. Форми за деятелен залог имат както преходните, така и непреходните глаголи, срв.: Šuler čita knihu. Dźěćo wěri staršimaj. Młodźina přima so gratu. Dźěćo spi. Woda mjerznje. Woheń so pali. Butra so dźěła. Słónčko swěći. So błyska. So mjerznje. Trawa rosće. Kwětki wjadnu. Деятелни са всички глаголни словоформи, които не съдържат в състава си страдателна морфема –n или –t. За деятелни конструкции в горнолужишкия език се приемат и случаите от типа на Hólc so myje (=Hólc sebje myje). Nan so truha. Holca so česa (=Holca sebje česa).




Сподели с приятели:
1   2   3   4   5   6   7




©obuch.info 2024
отнасят до администрацията

    Начална страница