Програма з болгарської літератури 10-11 класи для загальноосвітніх закладів з навчанням українською (російською) мовами



страница1/3
Дата09.01.2018
Размер457.47 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3
Програма
з болгарської літератури

10-11 класи

для загальноосвітніх закладів з навчанням українською (російською) мовами

(затверджено наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з болгарської літератури для 10-11 класів укладена для загальноосвітніх закладів, гімназій, ліцеїв з українською та російською мовою навчання.

Навчання з болгарської літератури здійснюється у взаємодії з навчанням з українською, російською та світовою літературою.

Програма з болгарської літератури для 10-11 класів має мету:



  • простежити розвиток літературного процесу від створення перших літературних шкіл у другій половині ІХ сторіччя до сьогодення, тобто від Середньовіччя до сучасності;

  • надати можливість засвоїти учнями загальнолюдських духовних та художніх цінностей болгарської літератури та культури;

  • сприяти формуванню моральних світоглядних якостей учнів, їхніх духовноцінностних орієнтацій.

Основний підхід - літературно- історичний. Даний підхід є основним, тому що учні повинні осмислити літературний факт у відповідному історичному контексті, так як болгарська література, особливо в період відродження, а і в перші десетеліття після визволення, є відзвуком національних та соціальних прагнень болгарської нації.

Основні завдання:

* засвоєння зазначеного кола знань з історії болгарської літератури

як частини слов’янської спадщини;

* розширення кругозіру учнів чрез засвоєння загальнослов’янських

та спеціфичних борлгарських особливостей літературного процесу;

* формування стіких вмінь та навиків роботи з літературними текстами, уміння аналізувати та робити інтерпретації художніх творів;

* виховання естетичних вкусів та потрібностей, активної порояви

особистої думки;

* формування культури ведення діалогу, спілкування в полікультурному пространстві.

При поясненні нової болгарської літератури програма відповідає основним тенденціям літературного процесу кінця 90-х років 19 - початку 20 століття. Враховує прагнення до подолання національної та соціальної проблематики, залучення до модерних проблем європейської літератури. Знаковими є постаті таких творців як Пенчо Славейков, Пейо Яворов, а після Першої світової війни – творча особистість Гео Милева.

Найновітніша болгарська література враховує історичний конфликт між старим та новим часом та відповідні у зв’язку з цим зміни в творчої свідомості поетів та письменників, які залишилися поза конформізму часу та створили значні твори, які відображають історичну долю нації.

В програмі передбачено зазначений мінімум літературно-теоретичних понять і тем, які потребують спостереження над структурою літературного твору, з метою формування в учнів вмінь аналізу у зв’язку з поставленою проблемою, а так саме зв’язувати тематичні та структурні особливості твору з характерним для доби естетичними та художніми нормами, враховуючи вплив індивідуального стилю літературного напрямку або творця.

Твори для вивчення в програмі підібрані з позиції тих загальних гуманітарних принципів, які важливі і сьогодні, й такі, які сьогодні не актуальні, так учні зможуть орієнуватися в моральних проблемах, які стоять перед сучасним суспільством та особистістю, зв’язувати ці проблеми з вічними цінностями, відкритими в творах, які аналізуються.

Крім цього в програмі реалізується принцип варіативності, який надає можливість вчителю добирати теми для літературних вправ, письмових робіт та теми для позакласного читання, враховуючи можливості учнів та наявність художніх творів у навчальному закладі.

З метою глибокого занурення в ідейно-емоційний світ деяких творців зазначені тексти для обов’язково читання напам’ять.

З метою систематизації умінь літературного аналізу та роботи з художнім текстом програма зазначає обов’язкові вимоги з кожної теми та кожного автору.

Основне, що необхідно формувати в особисті учня з болгарської літератури це вміння враховувати художній зміст конкретного літературного твору в зв’язку з його місцем у творчості письменника, в розвитку літературної школи або напрямку ще і в загальнолюдському плані. Виконанню завдань літературного навчання та розвитку учнів 10-11 класів сприятиме творча робота учителів та учнів з можливістю вибору та самостійності учнів. Це допоможе більш глибокому засвоєнню духовного та морально-естетичного багатства творів, які вивчаються, розвиватиме читацькі вміння та творчі здібності учнів.

Дана програма розрахована на 70 годин на рік (2 години на тиждень) для кожного класу.


10 клас

В розділі Староболгарська література розглядається в основному діяльність Кирило-Методиевських учнів в Болгарії, вплив візантийської культурної моделі на формування болгарської літератури в 9 и 10 століттях; розвиток жанрової системи. Будування та функції пространного житія як основного жанру агіографської літератури, а також порівняльний аналіз житійних творів та похвальних слів.

Особливе місце в староболгарській культурі цього періоду програма відокремлює культурі Золотого століття, відомого ще як Золоте століття царя Сімеона, а також характеру та особливостям літератури 14 століття – другого золотого століття в болгарській літературі. При сприйнятому літературно-історичному підході учні мають можливість усвідомити староболгарську літературу як найстарішу слов’янську літературу, а болгарську державу до її падіння під османським володарюванням як „державу духу”(Д.С.Лихачьов). Знаючи художню норму, характерну для середньовічної літератури та її проявлення в творі, який аналізується, вони зможуть зрозуміти зв’язок між структурою твору та здійснюючий від неї вплив.

В розділі „Літертура Відродження” учні повинні зрозуміти художні та суспільні завдання літератури в період національновизволенної боротьби, усвідомити стійкі цінності в національному характері болгаріна, які дозволили йому вижити у віках рабства. Використовуючи міжпредметні зв’язки, вчитель міг би шукати проявлення ідей Просвітництва та Романтизму в літературі Болгарського відродження (Паисий Хилендарски, Софроний Врачански, Христо Ботев). Серед плеяди творців болгарської літератури після визволення особливе місце займає Іван Вазов – патріарх болгарської літератури, який удосконалив її жанрову систему, дав початок романової традиції, вивівші до нових висот жанр розповіді.


11 клас

Проблема взаїмодії між національним, соціальним та загальнолюдським - це об’єднуюча проблема при структурізації навчального матеріалу для 11 класу, тому що вона розпочинає звучання ще напередодні Визволення в геніальній поезії Христо Ботєва та визначає художні пошуки декілька поколінь творців у період після Визволення до першої світової війни.. Учитель повинен показати роль та значення естетичної доктрини літературного кола ”Мисъл”, яка визначає творчі пошуки болгарських письменників до кінця першої світової війни. Усвідомлюючи ці процеси, учні зможуть зрозуміти нові тенденції в розвітку болгарської літератури: відношення між національним, соціальним та загальнолюдським; збодувати уяву про нові національні та наднаціональні цінностні, моделі; орієнтуватися та зрозуміти переосмислення та переоцінення поняття національне.

Навчання в 11 класі є останнім та заключним етапом цілісної картини болгарського літературного та культурного життя. Учні повинні засвоїти основні тенденції в розвитку болгарської поезії та прози після Першої світової війни, соціальну дісгармонію в світі, мотивувати утопії нового соціального ряду та підкориння символістичної поетики новим естетичним завданням - соціальні основи та естетичне місце бунту в експресіонистичній поезії (опозиція „варварство–цівілізація” - розвиток поетичної мови від символістичної поетики к естетиці будення та предметності – Никола Вапцаров и Атанас Далчев). Повинні зрозуміти процес переосмислення суспільних та духовних цінностей після Першої світової війни в Європі та Болгарії.

Час після Другої світової війни ставить національних творців перед випробуваннями, але багато з них долають ідеологічний догматизм і створюють талановиті твори, в яких присутне філософське усвідомлення людського існування в його нових соціальних та національних координатах - Димитър Димов, Димитър Талев, Емилиян Станев. Подібні тенденції спостеригаються і в сучасній болгарській поезії в творчості Валерія Петрова, Стефана Цанева, Константина Павлова та інших.

Програма включає найвідоміших бесарабських болгарських творців, в творчості яких присутні як велика проблема духовного зв’язку з прабатьківщиною, так й актуальні загальногуманні художні послання.

На цьому етапі літратурногоо навчання учні вже повинні вміти роботи аналіз вивченого літературного твору, вказувати зв’язок між відкритим художнім змістом твору та основні гуманітарні проблеми в творчості автора, а також проблеми болгарського суспілства на різних етапах його розвитку.

ПОЯСНИТЕЛНА БЕЛЕЖКА

Програмата е предназначена за обучение по българска литература в 10-11 клас на общообразователните училища, гимназии, лицеи с украински и руски език на обучение.

Обучението по българска литература се осъществява във взаимодействие с обучението по украинска литература, руска и световна литература.

Програмата по българска литература в 10-11 клас има за цел:



  • да проследи развитието на литературния процес от създаването на първите книжовни школи през втората половина на 9 век до наши дни, т.е. от Средновековието до съвременността;

  • усвояване от учениците на общочовешки духовни и художествени ценности на българската литература и култура;

  • да съдейства за формиране на нравствените мирогледни качества на учениците, техните духовно-ценностни ориентации.

Основен подход е литературно- историческият. Този подход се налага от обстоятелството, че учениците трябва да осмислят литературния факт в съответния исторически контекст, тъй като българската литература, особено в нейния възрожденски период, а и в първите десетилетия след освобождението, се явява отзвук на националните и социални стремления на българската нация.

Основни задачи:

* усвояване на определен кръг знания по историята на българската

литература като част от славянското наследство;

* разширяване на кръгозора на учениците чрез усвояване на

общославянски и специфични български особености на

литературния процес;

* формиране на трайни умения и навици за работа с литературни текстове, умения за анализ и интепретации на художествените произведения;

* възпитаване на естетически вкусове и потребности, активна

проява на собствено мнение;

* формиране на култура за водене на диалог, общуване в поликултурно пространство.

При изясняване на новата българска литература програмата е съобразена с основните тенденции в литературния процес от края на 90-те години на 19 и началото на 20 век. Отчита стремежа за преодоляване на националната и социалната проблематика и приобщаване към модерните проблеми на европейската литература. Като знакови фигури през този литературен период са откроени творци като Пенчо Славейков, Пейо Яворов, а след Първата световна война – творческата личност на Гео Милев.

Най-новата българска литература отчита историческия конфликт между старото и новото време и произтичащите от това промени в творческото съзнание на поети и писатели, останали извън конформизма на времето и създали значителни творби, отразяващи историческото битие на нацията.

В програмата е предвиден и определен минимум от литерататурно-теоретични понятия и теми, изискващи наблюдение над структурата на литреатурната творба, за да се формират у учениците умения за анализ с оглед на поставен проблем, а така също да свързват тематичните и структурните особености на творбата с характерните за епохата естетически и художествени норми, като отчитат влиянието на индивидуалния стил на литературното направление или на твореца.

Изучаваните произведения в програмата са подбирани с оглед на онези общи хуманитарни принципи, които са валидни и днес, и такива, които днес не са актуални, така че учениците да могат да се ориентират в нравствените проблеми, стоящи пред съвременните общества и индивиди, и да свързват тези проблеми с трайните ценности, открити в анализираните творби.

Освен това в програмата се реализира принципа на вариативност, който предполага възможност учителят сам да избира теми за литературни упражнения, писмени работи и теми за извънкласно четене според възможностите на учениците и според художествените текстове, с които разполага училището.

За да се постигне по-задълбочено проникване в идейно-емоционалния свят на някои творци са посочени текстове за задължително научаване наизуст.

С цел да се систематизират уменията за литературен анализ и работа с художествен текст програмата определя задължителни изисквания по всяка тема и всеки автор.

Основното, което трябва да бъде формирано в учениковата личност чрез обучението по българска литература, е умението да извлича художествения смисъл на конкретно литературно произведение във връзка с неговото място в творчеството на писателя, в развитието на школата или направлението и в общочовешки план. Осъществяваването на задачите на литературното образование и развиване на учениците от 10-11 клас ще способства творческата работа на учителите и учениците с предоставяне на избор и самостоятелност на учениците. Това ще спомогне за по-дълбокото усвояване на духовното и нравствено-естетическото богатство на изучаваните произведения, ще развива читателските умения и творческите способности на учениците.

Дадената програма предполага 70 часа годишно (2 часа седмично) за всеки клас.
10 клас

В раздела Старобългарска литература се разглежда основно книжовната дейност на Кирило-Методиевите ученици в България, влиянието на византийския културен модел за формирането на българската литература през 9 и 10 век; развитието на жанровата система. Строеж и функции на пространното житие като основен жанр на агиографската литература, както и съпоставителен анализ на житийни творби и похвални слова.

Особено място в старобългарската култура от този период програмата отделя на културата на Златния век, известен още като Златен век на цар Симеон, както и на характера и на особеностите на литературата през 14 век – вторият златен век в българската книжнина. При възприетия литературно-исторически подход учениците имат възможност да осмислят старобългарската литература като най-старата славянска литература, а българската държава до падането й под османско владичество като „държава на духа”/Д.С.Лихачов/. Познавайки художествената норма, характерна за средновековната литература и проявленията й в анализираната творба, те ще могат да разбират връзката между структурата на творбата и осъществяваното от нея въздействие.

В раздела Възрожденска литертура учениците трябва да разберат художествените и обществени задачи на литературата в периода на националноосвободителните борби, да осмислят устойчивите ценности в националния характер на българина, позволили му да оцелее във вековете на робството. Позовавайки се на междупредметните връзки, учителят би могъл да потърси проявленията на идеите на Просвещението и Романтизма в литературата на Българското възраждане /Паисий Хилендарски, Софроний Врачански, Христо Ботев/

Сред плеадата творци на следосвобожденската българска литература осбено място е отделено на Иван Вазов – патриархът на българската литература, доразвил и усъвършенствал нейната жанрова система, поставил началото на романовата традиция, извел до нови висоти разказваческия жанр.
11 клас

Проблемът за взаимодействието между национално, социално и общочовешко е обединяващ проблем при структурирането на учебното съдържание за 11 клас, тъй като зазвучава още в навечерието на Освобождението в гениалната поезия на Христо Ботев и определя художествените търсения на няколко поколения творци в периода след Освобождението до Първата световна война. Учителят трябва да открои ролята и значението на естетическата доктрина на литературния кръг ”Мисъл”, която определя творческите търсения на българските писатели до края на Първата световна война. Осмисляйки тези процеси, учениците ще могат да разберат новите тенденции в развитието на българската литература: отношението между национално, социално и общочовешко; да си изградят представа за новите национални и наднационални ценности и модели; да се ориентират и разберат преосмислянето и преоценностяването на понятието национално.

Обучението в 11 клас е последен и завършващ етап от цялостната картина на българския литературен и културен живот. Учениците трябва да усвоят основните тенденции в развитието на българската поезия и проза след Първата световна война, социалната дисхармония в света, да мотивират утопиите за нов социален ред и подчиняването на символистичната поетика на нови естетически задачи - социалните основания и естетическото случване на бунта в експресионистичната поезия (опозицията „варварство–цивилизация” - развитие на поетическия език от символистична поетика към естетизиране на делничното и предметното – Никола Вапцаров и Атанас Далчев). Трябва да разберат процеса на преосмисляне на обществените и духовните стойности след Първата световна война в Европа и България.

Времето след Втората световна война поставя националните творци пред изпитания, но по-голяма част от тях преодоляват идеологическия догматизъм и създават талантливи творби, в които присъства философското осмисляне на човешкото битие в неговите социални и национални координати- Димитър Димов, Димитър Талев, Емилиян Станев. Подобни тенденции се наблюдават и в съвременната българска позия в творчеството на Валери Петров, Стефан Цанев, Константин Павлов и други.

Програмата включва и най-известните бесарабски български творци, в чието творчество присъства както големият проблем за духовна връзка с прародината, така и актуални общохуманни художествени послания.

На този етап на литратурното си обучение учениците вече трябва да умеят да правят анализ на изучаваната литературна творба, да посочват връзката между открития художествен смисъл на творбата и основните хуманитарни проблеми в творчеството на автора и проблемите на българското общество в различните етапи от неговото развитие.



Схема на курса по българска литература в 10-11 клас включва:

клас

Название на периода (глобална тема)

Подтеми и автори

Кол-во часове

10

Старобългарската литература през 9-10 век




9







Кирило-Методиевска традиция в развитието на старобългарската литература Кирил и Методий Климент Охридски

5







Златният век на българската книжнина Черноризец Храбър Йоан Екзарх

4




Старобългарската литература през 12-14 век

Апокрифи Евтимий Търновски Григорий Цамблак

5




Българската литература през Възраждането




16







Начало на Българското Възраждане. Особености на възрожденската литература. Паисий Хилендарски Софроний Врачански

5







Революционните идеали на първите български възрожденци. Непримиримата гражданска позиция и лидерското съзнание на възрожденския писател Добри Чинтулов Петко Рачов Славейков Любен Каравелов

8







Развитие на възрожденската драма и театър Добри Войников Васил Друмев

3




Българската литература в навечерието на Освобождението

Христо Ботев

6




Българската литература от Освобождението до края на 19 век

Иван Вазов Стоян Михайловски Алеко Константинов

17










  1. ( уроци за нови знания)




11

Българската литература от началото на 20 век до края на първата световна война

Пенчо Славейков Пейо Яворов Николай Лилиев Димчо Дебелянов Елин Пелин

20




Българската литература след първата световна война




21







Българската литература през 20-те години на ХХ век Христо Смирненски Гео Милев

8








Българската поезия между двете световни войни Атанас Далчев Елисавета Багряна

4







Концепцията за човека в творчеството на Йордан Йовков

6







Българската поезия през 30-40-те години на ХХ век Никола Вапцаров

3




Българската литература след Втората световна война

Българската проза Димитър Димов Димитър Талев Николай Хайтов Съвременна българска поезия

9




Бесарабска българска литература

Петър Бурлак-Вълканов Нико Стоянов Тетяна Танасова-Тодорова Михаил Бъчваров Георги Барбаров и други

3




Творци от Таврия

Мишо Хаджийски Владимир Калоянов

1










54 (за нови знания)



Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3


База данных защищена авторским правом ©obuch.info 2019
отнасят до администрацията

    Начална страница