Prvky národnej kultúry a tradície

Zoznamovanie detí so základmi dejín slovenskej menšiny vo Vojvodine a Srbsku (dosťahovanie, kultúrne, vzdelanostné, cirkevné a hospodárske snahy, vrcholné kultúrne výsledky, relevantné organizačné formy a inštitúcie…), sprostredkovanie poznatkov, ale i pestovanie emočného vzťahu k tradícii, kultúre, obyčajom a zvykom slovenskej menšiny vo Vojvodine, Srbsku, ale i na celej Dolnej zemi (folklor, remeslá, ľudová slovesnosť, divadlo, literatúra, hudba, tradičné detské hry, obyčaje, demonológia…), no nie v zmysle romantického tradicionalizmu a paseizmu, ale vždy v relácii k budúcnosti, rozvoju a modernizácii. Na minulosť sa opierať, do budúcnosti sa pozerať. Sprostredkovať deťom poznatky o slovenskej komunite vo Vojvodine a Srbsku (osady, inštitúcie a organizácie, osobnosti, mená, priezviská, pôvod…), ale i stykoch s inými etnickými skupinami a kultúrami, o prínosoch Slovákov tunajšiemu prostrediu (v školstve, kultúre,umení, architektúre…). Snažiť sa slovenskú identitu a sebaúctu pestovať subtílne, nie prostredníctvom hesiel a fráz, ale na konkrétnych príkladoch, spájať pritom poznatky s emočným nasadením, vždy ale so zreteľom na menšinové a ľudské práva, na európsky kontext, tiež na interetnickú úctu, toleranciu a interakciu.

DIDAKTICKÉ POKYNY

Keď ide o tento predmet, musí sa mať na zreteli podstatná úloha: naučiť žiakov pekne rozprávať po slovensky, pekne čítať, písať a získať zručnosť v jazykovej správnosti. Musia sa mať vždy na zreteli predvedomosti žiakov a na ne sa musí vždy sústavne nadväzovať.

Gramatika sa má podávať v implicitnej podobe, namiesto opravovania chýb sa využíva modelovanie správneho rečového variantu. Neodmysliteľné je vytvorenie príjemnej atmosféry, ktorá predpokladá partnerský vzťah medzi učiteľom a žiakom a má pomôcť prekonať psychickú bariéru pri aktivizácii získaných rečových zručností, schopností a návykov. Každý jazykový prostriedok sa demonštruje v určitom kontexte, nie izolovane. V nácviku rečových zručností majú dominovať rozličné formy párovej konverzácie v interakcii učiteľ - žiak a žiak - žiak. K požiadavkám na spôsob vyjadrovania sa patrí jednoduchosť, prirodzenosť, spontánnosť a jazyková správnosť.

UKRAJINSKI JEZIK

Метою навчання української мови у п’ятому класі є: вивчання української літературної мови, ознайомлення з українською літературою, опанування учнями мови для усного і письмового висловлювання, збагачення словникового запасу новими словами і виразами, навчання мови до рівня вільного висловлювання своїх думок стосовно повсякденного життя, оволодіння методикою написання творів на вільну тему, ознайомлення із звичаями та традиціями українського народу.

В кінці шостого класу учні повинні:

- правильно і плавно та з розумінням читати відомі та невідомі тексти;

- дотримуватись правил пунктуації при читанні;

- дотримуватись правил правопису на письмі;

- чітко писати писаними літерами під час диктантів та самодиктантів;

- висловлювати свої думки стосовно повсякденного життя;

- зрозуміти прочитане і зробити усний та письмовий висновок прочитаного тексту;

- збагатити свій словниковий запас і засвоїти близько 300 нових слів та виразів;

- висловлювати свої думки використовуючи реченнєві моделіу минулому, теперішньому і майбутньому часі;

- правильно виділяти головну думку в рамках засвоєної теми;

- розпізнавати відомі структури тексту;

- поступово опановувати методикою написання творівна вільну тему;

- збагачувати знання про звичаї та традиції українського народу.

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС

Повторення вивченого в 5 класі.

Вимова приголосних - уподібнення за м’якістю: пісня, освітній, для, сміх та ін.

Уподібнення за місцем творення -шиплячі ж, ч, ш перед фрикативними с’і ц’: намажся, діжці, не мучся, дочці, ховаєшся, дошці та фрикативні з і с перед шиплячими ж і ш: з жалю, з шести, зшити та ін.

Подвоєння приголосних: сумління, подружжя, піддошшя, розрісся та спрощення груп приголосних: стн, здн, слн, рдц, скн, стклн, нтств і ін.

Уподібнення за способом творення - зімкненого д перед фрикативними з і с та африкати ц і дз: відзимувати, підсісти, над цим, віддзекалення; а також зімкненого т перед фрикативним с: багатство, сміється.

Іменник:

Повторення відмінювання іменників засвоєне в попередніх класах. Називний, знахідний та місцевийві дмінки (множина). Закінчення іменників у родовому, давальному та місцевому відмінках множини.

Питальні, неозначені та заперечні займенники. Відмінювання займкнниківю

Рід дієслів. Дієслова І і ІІ дієвідміни. Імператив парадигми. Теперішній час. Минулий час. Майбутній час.

Вживання прислівника у ролі присудка.

З Новим роком!

Зі святом Вас!

Вітаю тебез днем нароџення!

Спасибі за привітання.

Дуже приємно.

Мені подобається.

ЛІТЕРАТУРА

Правильне і плавне читання з розумінням прочитаного відомого та невідомого тексту. Виразне читання різних літературних жанрів.

Правильне читання драматургічного тесту.

Виразне читання невідомого тексту з дотриманням правил пунктуації.

Аналіз літературних творів таусної народної творчості.

Поділ текстів на частини. Вибір найцікавішої частини тексту. Висловлювання своєї думки про прочитане та дискусії на базі прочитаного.

Виділення головних героїв та другорядних дійових осіб. Характеристика головних дійових осіб.

Опис природиу тексті.

Пряме та переносне значення слів.

Аналіз поезії (тема, ідея).

Виділення та пояснення виразів, слів та діалогів в тексті стосовно поведінки головних героїв, драматичних ситуацій і їхніх причин та наслідків.

Аналіз частин тексту на базі головної думки тексту.

Літературні терміни

Діалог, портрет, головний герой і дійові особи, вірш, стовпчик, план твору, головна думка, висновок.

Розповідь, казка, байка, басна, легенда, літопис.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Розповідь про різні випадки та пригоди.

Складання розповіді на задану тему на вибір учня або викладача. Опис природи. Опис з використанням запропонованих слів. Водження дискусії на задану тему.

Розмова про улюблену книгу, фільм, телепередачу.

Закінчення розповіді з заданим початком.

Розмови на актуальні теми, що цікавлять дітей. Розмови з використанням тематичних слів.

Переказ тексту.

Опис поодиноких предметів, осіб, природи та природних явищ.

Вправи для збагачення словникового запасу слів.

Короткі розмови на теми з повсякденного життя.

Письмовий переказ цікавих пригод з особистого життя учнів.

Опис поодиноких предметів, осіб, природи.

Диктант, самодиктант.

Правильне написання різних граматичних форм сліввжитих у тексті.

Складання творів з дотриманням головних елементів (вступ, головна частина, кінцівка).

Вправи складання простих поширених речень. Вправи перетворення простих коротких речень в поширені.

Вправи правильного вживання правил пунктуації.

Виконання домашніх завдань і їхня перевірка на уроці.

Дві письмові роботи - по одній в кожному шкільному півріччі.

Весільні обряди та хрестини.

Український народний одяг у Воєводині.

Географічні поняття (міста України, туристичні центри).

Історія формування української нації.

Генезис українського народу і досягнення української культури за часів Київської Русі.

Вивчання українських пісень.

Українські народні ігри.

Архітектура - специфічність українських осель, деякі назви старовинних побутових предметів.

Презентація народних звичаїв, пісень та ігор на шкільних вечорах в традиційному народному одязі.

Історичний контекст доселення українців на терени південної Панонії.

Огляд доселень українців вколишню Югославію і сьогоднішню Сербію.

ШЛЯХИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Традиційні методи виконання програми з української мови з елементами національної культури представлені у вигляді чітко сформульованих етапів.

У сфері літератури запропоновано дві адекватні системи: читання з розумінням тексту і письмо з вживанням правил правопису, засвоєних протягом минулих років навчання. Відповідна презентація цих систем та їхнє засвоєння, разом з тим і розуміння поетичних, прозових чи драматургічних творів, допомагають учням в правильному і логічному спілкуванні українською мовою.

В області мови наголос ставиться на вдосконалення спілкування шляхом збагачення словникового запасу, як і використання синонімів та антонімів. Мова учнів повинна грунтуватись на мовних структурах в дусі української мови.

Культура мови та письма є від виняткового значення, аџе являє собою кістяк будь-якого якісного спілкування. З цих причин, протягом роботи з учнями велику увагу потрібно приділяти збагаченню лексичного фонду та проширенню семантичного значення слів, плеканню національної культури, звичаїв, історії та культури.

HRVATSKI JEZIK

CILJ I ZADACI:

Cilj nastave hrvatskog jezika i književnosti jeste obrazovanje i odgoj učenika kao slobodne, kreativne i kulturne ličnosti, kritičkog uma i oplemenjenog jezika.

Zadaci nastave hrvatskog jezika i književnosti su da:

- upoznaje učenike s književnom umetnošću,

- razvija humanističko i književno obrazovanje na najboljim djelima hrvatske i svjetske kulturne baštine

- usavršava učenike na istraživački i kritički odnos prema književnosti i osposobljava ih za samostalno čitanje, doživljavanje, razumijevanje, tumačenje i ocjenjivanje književno-umjetničkih djela,

- osigurava funkcionalna znanja iz teorije i historije književnosti radi boljeg razumevanja i uspešnijeg proučavanja umjetničkih tekstova,

- osposobljava učenike da se pouzdano služe stručnom literaturom i drugim izvorima saznanja,

- širi saznajne vidike učenika i potiče ih na kritičko mišljenje i originalna gledišta,

- odgaja u duhu općeg humanističkog progresa i na načelu poštovanja, čuvanja i bogaćenja kulturne i umjetničke baštine, civilizacijskih tekovina i materijalnih dobara u okviru hrvatske i svetske zajednice,

- uvodi učenike u proučavanje jezika kao sustava,

- uvodi učenike u lingvistička znanja i pojmove,

- razvija jezični senzibilitet i izražavanje učenika,

- osposobljava učenike da teorijska znanja o jezičnim pojavama i pravopisnoj normi uspješno primenjuje u praksi,

- odgaja u duhu jezične tolerancije prema drugim jezicima i varijantnoj osobnosti hrvatskog jezika,

- razvija učenja u pismenom i usmenom izražavanju,

- potiče učenike na usavršavanje govorenja, pisanja i čitanja, kao i na njegovanje kulture dijaloga,

- osposobljava učenike da se uspješno služe raznim oblicima kazivanja i odgovarajućim funkcionalnim stihovima u različitim govornim situacijama,

- potiče i razvija trajno interesiranja za nova saznanja, obrazovanje i osposobljava za stalno samoobrazovanje.

SADRŽAJI PROGRAMA

NASTAVNO PODRUČJE: JEZIK

1. Početci hrvatske pismenosti

ključni pojmovi:

- hrvatska pisma: latinica, glagoljica, ćirilica

- prvotisak

- Bašćanska ploča)

2. Punoznačne i nepunoznačne riječi (ključni pojmovi: punoznačne i nepunoznačne riječi, naglasnice, nenaglasnice, prednaglasnice, zanaglasnice)

3. Osnovno i preneseno značenje riječi (pojam)

4. Rečenični i pravopisni znakovi: trotočje, izostavnik, crtica, zagrada, točka sa zarezom

5. Veliko početno slovo u imenima naselja, dijelova naselja, trgova i ulica (ključni pojmovi: pisanje višečlanih naziva naselja, ulica i trgova)

6. Glagoli po značenju (ključni pojam: glagoli radnje, stanja i zbivanja)

7. Glagoli po vidu (ključni pojam: glagolski vid, svršeni i nesvršeni glagoli)

8. Glagoli po predmetu radnje (ključni pojam: prijelazni, neprijelazni i povratni glagoli)

9. Infinitiv (ključni pojmovi: infinitiv, infinitivna osnova i završetci)

10. Glagolski pridjevi i glagolska imenica (ključni pojmovi: glagolski pridjev radni, glagolski pridjev trpni, glagolska imenica)

11. Izricanje sadašnjosti prezentom (ključni pojmovi: prezent, prezentski nastavci, sprezanje/konjugacija)

12. Izricanje prošlosti perfektom (ključni pojmovi: perfekt, krnji perfekt)

13. Izricanje prošlosti aoristom, imperfektom i pluskvamperfektom (ključni pojmovi: aorist, imperfekt, pluskvamperfekt)

14. Izricanje budućnosti futurom (ključni pojmovi: futur prvi, futur drugi)

15. Izricanje zapovijedi i molbe imperativom (ključni pojmovi: glagolski način, imperativ)

16. Izricanje želje kondicionalom (ključni pojmovi: kondicional prvi, kondicional drugi)

17. Glagolski prilozi (ključni pojmovi: glagolski prilog sadašnji, glagolski prilog prošli)

NASTAVNO PODRUČJE: JEZIČNO IZRAŽAVANJE

1. Stvaralačko prepričavanje s promjenom gledišta (ključni pojmovi: prepričavanje s promjenom gledišta, gledište)

2. Sažeto prepričavanje

3. Vrsta razgovora (ključni pojmovi: službeni razgovor, privatni razgovor)

4. Interpretativno (umjetničko, izvedbeno) čitanje i krasnoslov

5. Portret (vanjski i unutrašnji opis) (ključni pojmovi: vanjski opis lika, unutarnji opis lika, portret)

6. Opis otvorenoga prostora (ključni pojmovi: plan opisa, otvoreni prostor, opis otvorenoga prostora)

7. Izvođenje dramatiziranog teksta (ključni pojmovi: dramatizacija teksta, nedijaloški tekst, dijaloški tekst, osobni doživljaj i izražavanje osjećaja na sceni)

8. Interpretativno kazivanje malih epskih vrsta (ključni pojmovi: male epske vrste: anegdota, vic, crtica).

NASTAVNO PODRUČJE: KNJIŽEVNOST

1. Odnos teme i motiva (ključni pojmovi: tema, tematske jedinice, motiv)

2. Lik u proznom dijelu (ključni pojmovi: fabula, lik, glumačko označenje lika)

3. Male epske vrste (ključni pojmovi: epska djela, proza, anegdota, vic, crtica)

4. Pustolovni roman

5. Monolog (samogovor) u dramskom djelu (ključni pojmovi: drama, dijalog, didaskalije, dramski monolog/samogovor)

6. Pjesničko izražajno sredstvo (kontrast - figura misli)

7. Epska pjesma (ključni pojmovi: epska pjesma, događaji i likovi u epskoj pjesmi)

8. Povjestica

9. Dijalektalno pjesništvo (ključni pojmovi: lirska pjesma, štokavsko, kajkavsko i čakavsko pjesništvo)

10. Usmeno i pisano pjesništvo (ključni pojmovi: stalni epitet, usmena lirska pjesma, usmena epska pjesma, epski deseterac, pisana pjesma)

11. Zavičajna književnost (ključni pojmovi: zavičajna književnost, književnici, narodno stvaralaštvo, bunjevačka ikavica).

LEKTIRA (odabrati najmanje pet naslova)

Balint Vujkov: Šaljive narodne pripovitke

Blaž Rajić: Bunjevčice - crtice iz života bunjevačkih Hrvata

Ivan Kujundžić: Deran s očima i druge pripovijesti

Stjepan Tomaš: Mali ratni dnevnik

August Šenoa: Povjestice

Blanka Dovjak-Matković: Zagrebačka priča

Mark Twain: Kraljević i prosjak

Henryk Sienkiewicz: Kroz pustinju i prašumu

Ivona Šajatović: Tajna ogrlice sa sedam rubina

Josip Cvenić: Čvrsto drži joy-stick

Jadranko Bitens: Twist na bazenu

Vladimir Nazor: Veli Jože

Milutin Majer: Dolazak Hrvata

Jonathan Swift: Guliverova putovanja

Branko Ćopić: Čudesna sprava

NASTAVNO PODRUČJE: MEDIJSKA KULTURA

1. Kadar (kadar, dugi i kratki kadar)

2. Plan (vrste filmskih planova: total, srednji plan, krupni plan, detalj)

3. Kut snimanja (položaj kamere u kojem se može snimati: donji rakurs, gornji rakurs, visina ljudskih očiju)

4. Dječji časopis (ilustracija, poučni tekst, popularno znanstveni, zabavni tekst)

5. Jezik stripa (strip, kvadrat kao osnovno sredstvo strip priče, fabula ispričana kvadratima, dijalogmonolog u stripu).

NAČIN OSTVARIVANJA PROGRAMA

Metode izvođenja nastave:

- interaktivna, nastavnik - učenik

- radioničarska

- ambijentalna

- kooperativno učenje u grupama učenika

- iskustveno učenje primenjeno u saznajnim i socijalnim situacijama

- razne forme učenja putem otkrića i rješavanja problema

- integrativni pristup različitim područjima u sklopu kulture

Aktivnosti nastavnika:

- Organizira nastavni proces(planira metode rada, sredstva, planira sadržaj)

- Realizira nastavni proces(stvara prilike za učenje, prezentira sadržaje, vodi ciljani razgovor, omogućuje primjenu stečenih vještina)

- Motivira učenika, podržava i razvija njihova interesovanja

- Prati efekte sopstvenog rada

- Unapređuje sopstveni rad

- Učestvuje u kulturnim događajima sredine s učenicima

Aktivnosti učenika:

- Aktivni promatrači

- Aktivni slušatelji

- Aktivni učesnici u komunikaciji

- Partneri - suradnja s odraslima i vršnjacima, uzimaju u obzir i tuđe mišljenje

- Organizatori - učenje i angažman u zajednici

БУЊЕВАЧКИ ГОВОР СА ЕЛЕМЕНТИМА НАЦИОНАЛНЕ КУЛТУРЕ

BUNJEVAČKI GOVOR SA ELEMENTIMA NACIONALNE KULTURE

 

ШЕСТИ РАЗРЕД
ŠESTI RAZRED

Cilj nastave Bunjevačkog govora sa elementima nacionalne kulture je proširivanje znanja iz prethodnih razreda o bunjevačkom govoru u okviru predviđenih sadržaja, proučavanje književnosti na maternjem jeziku, osposobljavanje učenika za nove forme usmenog i pismenog izražavanja, stalno bogaćenje rečnika izvornim bunjevačkim rečima, kao i razvijanje multikulturalnosti u našoj, multietničkoj sredini.

Operativni zadaci

- negovanje bunjevačkog govora u svakodnevnoj komunikaciji;

- dalje osposobljavanje učenika za tečno čitanje i prepričavanje;

- bogaćenje sopstvenog rečnika izvornim bunjevačkim rečima uz pomoć Rečnika bačkih Bunjevaca;

- savladavanje izlaganja kraćih celina u okviru obrađene teme;

- prepoznavanje naučene strukture teksta;

- savladavanje metodologije pisanja sastava;

- sticanje osnovnih znanja o glasovima i glasovnim promenama i uočavanje odsustva sibilarizacije, kao i naglasak na asimilaciji samoglasnika (ruki, čito);

- sticanje znanja o glagolskim oblicima (upotreba krnjeg infinitiva, odsustvo aorista i imperfekta);

- upoznavanje učenika sa načinom građenja reči;

- tumačenje motiva, pesničkih slika i upoznavanje novih stilskih izražajnih sredstava u lirskoj pesmi (metafora, hiperbola, apostrofa);

- proširivanje znanja o istoriji, kulturi i tradiciji Bunjevaca;

- razvijanje ljubavi prema bunjevačkom govoru sa naglaskom na potrebi njegovog očuvanja, negovanja i usavršavanja.

I. BUNJEVAČKI GOVOR

- obnavljanje gradiva iz prethodnog razreda;

- podela glasova i sticanje osnovnih znanja o glasovnim promenama;

- građenje reči (proste, izvedenice, složenice);

- homonimi, sinonimi, antonimi, deminutivi, augmentativi;

- osnovna glagolska vremena (proširivanje znanja iz prethodnih razreda);

- bezlični glagolski oblici i njihova upotreba u bunjevačkom govoru (glagolski prilog sadašnji, glagolski prilog prošli, krnji infinitiv, radni glagolski pridev i trpni glagolski pridev);

- vežbanje pravilnog korišćenja znakova interpunkcije;

- proširivanje znanja o upotrebi velikog slova;

- uvežbavanje pravilne dikcije bunjevačkog govora.

- bogaćenje rečnika izvornim bunjevačkim rečima korišćenjem Bunjevačkog rečnika;

- prepričavanje raznih događaja i doživljaja;

- opisivanje detalja iz prirode;

- iniciranje diskusija na zadatu temu;

- opisivanje lika iz neposrednog okruženja;

- pričanje o smešnim zgodama i nezgodama;

- sažeto pričanje o utiscima nakon pročitang romana ili pripovetke;

- kratke konverzacije na osnovu situacija iz svakodnevnog života.

Pismeno izražavanje

- hronološko i retrospektivno pripovedanje;

- prepričavanje događaja iz života učenika;

- opisivanje enterijera i eksterijera, kao i pejzaža i portreta;

- izrada četiri domaća pismena zadatka i njihova analiza na času;

- izrada dva školska pismena zadatka - po jedan u svakom polugodištu;

- pisanje vesti i izveštaja - mali novinari lista "Tandrčak";

- uključivanje učenika u nagradni konkurs "Bunjevačka lipa rič"

(prozni i poetski radovi pisani bunjevačkom ikavicom).